Лис 13

Цукрова фабрика та найстаріша церква Буковини: в мережі поширили старовинні листівки Лужан


Старовинні фото і поштові листівки із зображеннями Лужан початку 20 століття оприлюднив на своїй сторінці у фейсбуці  Edward Turkiewicz. На них зображені будівлі, які досі збереглися у селищі (залізничний вокзал, Вознесенська церква, початкова школа), так і велику цукрову фабрику, яка була збудована у 1898-1900 роках, а зруйнована в 1941 році.

 Свято-Вознесенський храм

Головна визначна пам’ятка Лужан – найстаріша на Буковині мурована архаїчна Вознесенська церква. Храм офіційно датується 1453 – 1455 роками заснування, тобто часом, коли Лужани перейшли у власність Федора Вітольда.

Але про те, що церква існувала раніше, були різні здогадки. У 2006 році дослідники-реставратори Львівського науково-дослідного інституту «Укрзахідпроектреставрація» під час реставрації виявили у церкві фреску, фрагменти якої датуються ХІІІ століттям. Ця знахідка дає підстави вважати, що церква походить з ХІІІ століття. Тож Лужанська церква є найстарішим мурованим храмом Буковини.

Залізничний вокзал

Приміський залізничний вокзал станції Лужани був зведений ще за Австрійської імперії у 1902 році. У 2014 році його фасад капітально відремонтували: збили стару плитку та штукатурку, тепер будівля жовто-помаранчевого кольору.

Фото 1900-1918 років.

Цукрова фабрика

Наприкінці 19-го століття у Лужани приїхав чешський інженер Пацик і вибрав місцевість поблизу Прута для будівництва цукрової фабрики. За підтримки австрійських властей протягом двох років (1898-1900) фабрика була збудована. Тут були також адміністративні і житлові будівлі, стайні.

Цукрові буряки на фабрику водили з усіх ближніх сіл. Спершу – кіньми, а з 1906 року – залізницею, гілку якої добудували до фабрики. Навіть вулиця до фабрики була освітлена, що було дивиною на той час.

Фабрику двічі руйнували – у 1918 і 1941 роках. Пізніше були збудовані цукрові заводи у місті Чернівці та селі Хрещатик, тож Лужанську цукрову фабрику вже не відновлювали.

Початкова школа

у 1860 році у Лужанах було відкрито початкову школу. Поштовхом до її будівництва та до розвитку селища було прокладання 1866 через нього залізниці Львів–Чернівці та будівництво залізничного вокзалу.

Фото початкової школи 1920-1930-х років.

Далі — знімки вулиць селища на початку 20 століття.

Бер 26

Вулиці Мамаївської ОТГ


Мамаївці

Вулиці:

Богуна

Буковинська

Виговського (Жукова)

Вовчок

Володимира

Воробкевича

Гагаріна

Галицького

Гнатюка

Гоголя

Грушевського

Гудими

Дільницька

Довбуша

Дорошенка

Дружби народів

Єсеніна

Заводська

Загули

Запотічна

Зелена

Івасюка

Київська

Кіцманська

Клевчука

Кобилиці

Кобилянської

Конституції

Лева (Толстого)

Лепкого

16 липня

Лисенка

Логозаря

Лугова

Львівська

Мазепи

Миколайчука

Миру

Молодіжна

Мудрого

Нова

Перемоги

50-річчя Перемоги

Петлюри

Пігуляка

Підтрощівська

Подільчука

Польова

Привокзальна

Припрутська

Прокоповича

Робітнича

Сагайдачного

Садова

24 серпня

Симоненка

Сірка

Січових Стрільців

Сонячна

Стасюка

Стефаника

Стуса

Тащука

Товстюка (Галана)

9 травня

Українки

Федьковича

Франка

Хмельницького

Хоткевича

Церковна

Цілинна

Чернівецька

Чурай

Шевченка

Шухевича

Яворського

Яремчука

Провулки:

Єсеніна

Заводський

Залізничний

Миру

Мудрого

Польовий

Яремчука

Новий Киселів

Вулиці:

Гаврилюка

Галицький Шлях

Затишна

Кобилянської

Ленківська

Молодіжна

Орлика

Припрутська

Садова

Сонячна

Спортивна

Федьковича

Чернівецька

Чубинського

Шевченка

 

Лужани

Вулиці:

Березівська

Буковинська

Вишнева

Вокзальна

Гагаріна

Грушевського

Довбуша

Заводська

Іванівка

Івасюка

Кармелюка

Кобилянської

Ковалюка

Лугова

Миколайчука

Миру

Молодіжна

Незалежності

Ніжника (Нова)

Нова(В.Нижника)

Основ’яненка

Першотравнева

Пражинка

Прутська

Пушкіна

Сагайдачного

Садова

Угринчука

Українки

Українська

Федьковича

Фізкультурна

Франка

Центральна

Черемшини

Шевченка

Шкільна

Ювілейна

Яремчука

Провулки:

Березівський

Заводський

Кармелюка

Ковалюка

Патона

Черемшини

 

 

Лют 28

Мамаївці


Загальні відомості

Ресурси та інфраструктура

Населення (за останнім переписом): 5872 чол.

Відстань до міста Чернівці: 10 км.

Покриття мобільним телефонним зв’язком: МТС, Київстар, Life, Beeline, Jeans, Djuce.

Заклади:

 

1 Пошта Є
2 Міліція Є
3 Медичні заклади Є
4 Банківські установи Є
5 Навчальні заклади Є
6 Клуби, бібліотеки, заклади культури Є
7 Культурно-мистецькі колективи Є
8 Краєзнавчі, художні, меморіальні музеї Є

Традиційні народні промисли:

  1. Писанкарство.
  2. Вишивання.
  3. Ткацтво.
  4. Лозоплетіння.

Природні ресурси, пам’ятки:

 

1 Лісові угіддя Є
2 Угіддя реліктових, лікарських рослин Немає
3 Водні ресурси (річки, мінеральні / лікувальні джерела) Є
4 Гори (схили, тощо) Немає
5 Інші природні ресурси (мінерали, копалини, тощо) Є
6 Пам’ятки природи (печери, скелі, урочища,  тощо) Немає
7 Пам’ятки історії та архітектури (замки, церкви, тощо) Немає

Додаткова інформація

Чим пишається громада?

  • своїми визначними людьми;
  • приватними підприємствами;
  • забудовами.

Фотогалерея

Лют 26

Лужани. Історичні події


1453 Перша згадка про селище Лужани, перші поселення, поміщик Вранич продав село феодалу Вітольду за 400 тататрських злотих. Назва селища походить від слова лукани, оскільки селище розташоване на підземному великому водоймищі. Ми знаходимось на лівому березі річки Прут за 8 км від райцентру та 16 км від обласного. З 1774 року до 1818 років село знаходилось у складі Австро-Угорщини.
 
Лют 26

Лужани. Видатні особистості


ПІБ Фото Роки життя Дільність
Дроник Григорій Васильович   1951р Академік, професор Львівського с/г інституту
Кізка Іван Григорович   1939-2001 рр Кандидат технічних наук, головний інженер Київського напівпровідникового заводу
Іван Бажанський   1897-1933 рр Директор народної освіти на Галичині
Орлецький Василь   1895-1968 рр Ректор Мюнхенського університету
Косинський Костан   1847-1905 рр Український живописець
Орест Масікевич   0-0 рр Редактор сатиричного «Чортополоху»